Ти поруч спишь...солодко...як дитина...
Так близько-близько, на моїм плечі.
Що тобі сниться, голубонько мила?
Куди літаєшь? У які краї?
В безмежнім небі, на просторах долі
Чи гори охопила ти крилом?
А може зараз ти паришь над морем-
Який грайливий, нескінчений сон...
Позви с собою – я літати вмію...
До Антарктиди навіть долечу!
Вдень – захищу, вночі – тебе зігрію
Тому що я люблю, люблю, люблю...
А ось і ранок – повертаймось в ліжко!
-Ти пам’ятаєшь сон? –Та ні! –А ти? – Теж ні!
Вночі літали, але якось вийшло,
Що дуже рідко згадуваєм сни...!!!