ЗЛІТА МОЯ ХРИСТИНКО
Злітай, моя Христинко –
Срібляста чистота,
Легка, мов павутинка,
Гарнесенька, проста.
Ласкаво Сонце гріло,
Нам вітерець співав,
Твій янгол легкокрило,
Тихесенько дзижчав.
Ти вгору запросила
Так радісно, легко
І Землю показала
Із Всесвіту свого.
Як хороше там було,
То промінь Бог нам дав.
Про біль душа забула –
Любов я тільки знав.
Онучка, ягодинка,
Який твій теплий край!
Та ніжная хвилинка –
Загублений мій Рай.
В твоїх обіймах Бога
Мені розкрилась суть,
Засяяла дорога,
З якої не звернуть!
2 жовтня 1997р.
З маленькою онучкою, яка тільки но почала спинатись на ноги, ми сиділи, гралися на килимі. Вона раптом підвелась, підійшла до мене та міцно стисла в обіймах.. Я миттєво відчув, що у хвилі млості любові розмовляє її душа і підіймає нас у якийсь, забутий мною, величний, світлий, добрий та непередавано ніжний Світ. За кілька секунд онучка повернулась до іграшок. А я за п’ятнадцять хвилин, на натхненнім запалі, вже закінчив перекладати це асоціативне спілкування наших душ на земну людську поетично-музичну мову.
Та головне ловіть у звуках та між рядків.
Что бы послушать песню
щёлкните мышкой на ссылке:
ЛЕТИТ МОЯ КРИСТИНКА
Летит моя Кристинка –
Ты чистая душа,
Легка, как паутинка,
Сребриста хороша.
Нам Солнышко светило,
Нам ветер напевал,
Твой ангел легкокрыло,
Тихонечко жужжал.
Ты ввысь меня позвала
Так радостно, легко
И Землю показала
Из Мира своего.
Так хорошо там было!
Как Божий луч сиял!
Про боль душа забыла,
Любовь я только знал.
Спасибо тебе, внучка,
За тёплый, светлый край.
Та нежная минутка –
Потерянный мой Рай.
Меня обнявши, Бога
Ты рассказала суть.
Открылася дорога,
С которой не свернуть.
2 октября1997 год
С маленькой внучкой, которая ещё неуверенно начала ходить, мы сидели, играли на ковре. Она вдруг поднялась, подошла ко мне и сжала в объятиях. Я мгновенно почувствовал, что на волне истомы любви разговаривает её душа и поднимает нас в какой-то, забытый мной, величественный, светлый, добрый и непередаваемо нежный Мир. Через несколько секунд внучка вернулась к игрушкам. А я через 15 минут, на подьёме вдохновения, закончил перевод этого ассоциативного общения наших душ на земной человеческий музыкально-поєтический язык.
Но основное ловите в звуках и между строк.