станси думок у віршах без кордонів
зів'ялі зірки опадають із листям
холодні долоні в порожньому місті
де стовбури кленів схилились від втоми
згадай мерехтіння цілунків у тиші
що світ фарбувало в яскраві тони
а ми все стояли поблизу стіни
тут тінь твоя вічна бо тінь твоя віща
у морі вода не покриється тванню
зберу по уламках твій запах і сміх
то спогади з неба летять а не сніг
чи знаєш як солодко крає кохання
мов скабками в серці лишились слова
люблю тебе якось не знаючи меж
вдивляюсь у долю з палаючих веж
де в полум'ї вітер думки колива
(04.11.09)
