Наше сонечко, доню, Софійку маленьку,
Пригорнула б до себе ласкаво, рідненьку,
Розказала б, що лише для неї живу я
І що ти лиш заради нас з нею існуєш.
Що немає на світі дорожче людини,
Ніж ця ніжна та мила квітка-дитина...
Але марні слова, цей мій янгол – лиш мрія,
Бо тобі я про неї сказати не смію.
03.11.09