Ты виновата,
ты одна,
что он
один
сошёл
с ума.
И этой осенью
и прошлой,
Когда засыпало дома
Всё говорящим
листопадом
Ну, а потом…
пришла
зима.
И он забыл,
что значит -
петь,
Летать,
мечтать,
творить,
взрываться…
Уже не надо опасаться,
Что,
вдруг погасшему,
гореть
Захочется…
Или – остаться…