Воздихальниця

Надия Медведовская
1
Соснові сходи
І невпинні води
Спирається рука
На чорний поручень
Тут тиша ходить
Стріху ночі зводить
А день спочив
На темних кронах поруч.

2
Згоріло сонце у червоних хвилях,
Згаса ріка, запалена на мить.
Вже всі вітри згорнули буйні крила -
На чому ж ця гора тепер летить?
Чи ти ніколи спокою не маєш?
І хто тебе тернами так зросив?
Крутизна грізно береги ламає,
Тремтять у надрах древні голоси.

3
Воздихальниця
Над старим Дніпром
Покотилася
В ніч немов пором
Воздихальниця
Серед моря літ
Усипальниця
Незворушних бід
Воздихальниця
Темний мавзолей
Ти печальниця
Безвісти дітей.

Київ, вересeнь 1992