Є право вибору. А вибору - немає.
Є спалах поміж смертю та єством.
Я без вагань піду до небокраю,
Щоб образ твій побачити за склом.
Є мить єднання - майже невловима.
Вбачаю сенс у вимірі без мір.
Ми є лиш „нами” і не станьмо „ними”,
Допоки є неспаленим Псалтир.
Я стала безпорадна, мов тварина.
Моє буття – твоє серцебиття.
У хвилі твого безміру порину,
Здійму на розсуд долі білий стяг.
Віддам життя, якого ще не було.
Було лише минуле – без мети,
Та сильний Голос з неба - й я почула,
Що щастя є лиш там, де поруч – ти.
(04.12.2009)