Дивлюсь на рій сніжинок, що кружляє за вікном,
І туга, смуток моє серце, раптом, так стискає,
Що хочеться мені забутись кришталевим сном,
Та відчай твій у погляді мене не відпускає.
Я пам’ятаю все, ту казку дивних снів,
Всі наші ночі, дні обпалені коханням,
І всі слова, які ти шепотів,
Не в змозі стримати своє бажання.
Та все минуло, за вікном кружляє білий сніг,
Та погляд твій вже не п’янить мене любовним трунком,
Не треба відчаю! Послухай ,а ти б зміг,
Так років через 100, збудити мене знову поцілунком?!
Смуток - грусть.
Кришталевий сон - хрустальный сон.
Трунок - яд.
Туга - скорбь.
Перевод Владимира Мордвинцева
ХРУСТАЛЬНЫЙ СОН
Смотрю на рой снежинок, что кружит за окном
И сердце моё, скорби грусть, вдруг так сжимает,
И хочется забыться навек хрустальным сном,
Но взгляд отчаянья твой вновь не отпускает.
Я помню всё, те сказки дивных снов
Все наши ночи, дни любви признаний
И шепот слов твоих мне про любовь,
Не мог ведь сдерживать своих желаний.
Но всё прошло и за окном кружится белый снег
И не пьянит меня уже твой взгляд любовным ядом.
Отчаянья не нужно мне! Послушай, а ты б смог?
Лет через сто, вновь разбудить горячим поцелуем!