А щастя щем стоїть у горлі так,
Що випікає попід віями…
Твоїми крилами огорнута,
Твоєю ніжністю овіяна
У рік новий наодчайдуш лечу,
Лечу метеликом,
І замітає озеро плачу
Легка хурделиця.
Та заметіль, що болю біль
Набіло вибілить,
Та заметіль, що солі сіль
Помила-випила.
Які ж легкі вони, які легкі
Слова-окрушини,
Які тривкі вони, які тривкі
Сердець заручини…
Щоб стільки літ,
щоб стільки довгих літ
Перемагати час,
Щоб стільки літ,
щоб стільки темних літ
В душі плекати нас…
Несу у світ запалену свічу
Ціннішу золота,
У холод всесвіту
без остраху лечу
Твого крила
живим теплом
огорнута
2.01.2010