Птахами роки пролетіли
Та й сіли на серце моє,
Що було, на крила забрали -
Так час з нами робить своє.
Багато хотілось зробити,
Та стрімко птахи ті летять,
Їх крилАми похилені віти
Вже серце не може спинАть.
Чую як пісню заводить
Знов соловей при лужкУ,
Хто ж думав, що пісня пробУдить
Із сріблом в нас думу тяжку.
17.01.2010 р.