Я денно й нічно небеса просила,
Аби вони мені послали Вас,
І вже від Вас відмовитись – не сила,
Хоч Ви – це марно втрачений мій час.
О пане! Вам ніколи не дізнатись,
Ким Ви були для грішної мене.
Шкода, та всім властиво помилятись,
Кого ж така омана не мине?
Але давно вже час прийти до тями,
Побачивши, хто Ви насправді є.
Ходіть-но краще іншими путями,
Залиште в спокої життя моє.
Вже в ньому гіркоти було доволі,
Було доволі нездійсненних мрій.
А Ви – ніхто! Ви – просто вітер в полі.
Не будьте ж вітром в голові моїй.
Впервые стихи были размещены в моем альбоме http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8820