Розцвiла душа на чужих вiтрах

Богдана Попович 2
Розцвіла душа на чужих вітрах,
Полетіла птахою над світом.
Розцвіла душа,подолавши страх,
Розсипала за собою квіти...

Розцвіла душа на чужих вітрах,
під дощем весни до ниток промокла.
Сонце не зійшло,сльози на очах...
За вікном зими чутні тіней кроки.

Розцвіла душа й полетіла в даль,
Не спитавши дозволу у неба...
Полетіла в синь й не зняла вуаль,
Полетіла в синь-десь туди,до тебе.

Розцвіла душа вперше й назавжди,
Не пославши знаків до землі.
Розцвіла душа білим сном зими,
Піснею небес,квітами весни....