Мiсячна нiч - укр

Місячна  ніч,  небо  зорі  засіяли...
Ти  підведи  вгору  очі  на  мить:
Чи  не  проце  ми  з  тобою  і  мріяли?
От  би  цей  час  назавжди  зупинить.

В  срібному  мареві  місто  купається,
Сяйвом  залиті  сади  і  дахи,
Небо,  як  в  казці,  з  землею  зливається,
В  Космос  тікають  порожні  шляхи.

Втомлені  вулиці  сповнені  тишею,
Пам'ятник  в  парку  суворо  мовчить,
Постать  якась  промайне,  ніби  мишею,
Місто  завмерло  і  зніжено  спить.

Навіть  дерева  стоять,  не  ворушаться,
Вітер  свій  подих  затамував,
Вікна  од  світла  ліхтарного  мружаться,
Потяг  в  безсоння  попрямував.

Зорі  на  себе  в  Десну  задивляються,
Хвилями  ніжно  шепоче  вода,
Після  спекотного  дня  умивається
Берег,  дрімає  трава  молода.

Місячна  ніч,  небо  зорі  засіяли...
Час  невблаганно  тікає  кудись...
Чи  не  про  це  ми  з  тобою  і  мріяли?
Отже,  милуйся,  радій  і  дивись...

25.01.2002