Коли ти не можеш спати,
Прокинувшись серед ночі,
Відчувши - треба писати,
Ти вмикаєш світло і прагнеш
Залишити все те, що зайве.
Коли ти не можеш спати,
Ти починаєш мандрівку,
Туди, де з`являється думка,
Де думка народжує образ,
Де образ знаходить вираз у формі.
Коли ти не можеш спати,
Ти знаєш, що треба відкритись,
Відкритись і слухати пильно,
Чутливо те, що лунає навколо.
І вільно давати народження слову.
Коли ти не можеш спати,
Ти мусиш шукати, шукати себе,
У творах і вчитись любити:
Любити красиво, любити безмежно,
Любити без заздрості, гніву і болю.
Коли ти не можеш спати,
Ти поринаєш у світ загадковий,
Де бачиш дива, таємниці природи,
По-іншому бачиш усе - нетипово.
Ти дзеркало відповідьльне, ти - слово, ти - мова.
Коли ти не можеш спати...
24.01.10