Україно, Україно, що ти робиш? Чим живеш?
Землю рідну, українську, ти чому не бережеш?
І чому не пам’ятаєш про безсмертний подвиг наш,
Ми ж старались, воювали… А за що? За успіх ваш!
Щоб ви жили, щастя знали, щоб дітей своїх навчали,
До культури і любові з малих літ їх всіх привчали.
Так надіявсь, благав Бога, щоб у світ була дорога,
А що бачу? Та грець з вами! Саме щастя вже не з нами…
Я вас прошу, не забудьте, ви, історію свою,
Ми за вас життя отдали, і живем не у раю!
Якщо сильно захотіти, буде тепло, будуть діти,
Ви живіть, благаю час! Ми ж помолимось за вас…
(Стих написан по просьбе, поэтому писался без муза. Прошу простить за любые оплошности).