Чого у грудях серденька нема?
Чого немає в ньому току крові?
Чого в душі вогонь мій не пала?
Чого мовчать на небі ясні зорі?
Чого в гаю замовкли солов’ї?
Чого землею не тече ріка?
Чого усі навколо не свої?
Чого любов, скажи, така крихка?
Ми були разом, вірили, кохали,
Боялись втратить віру у дива,
Але один до одного звикали…
Не знаю, нащо біль досі трива?
Шшш, тихше, вітерець, послухай, милий,
Гей, місяцю, тобі хочу сказать,
Ви можете позичить мені крила,
На жаль, людині не дано літать.