До ранку

Оксана Спасова-Бойко
Як кожен нерв по стійці „струнко”
І сльози словом на папір
Течуть. І зошит, як вампір
Ковтає чорні візерунки.
Усе у сутінках зникає,
Змовкає радіо ефір.
Лише свічі німий сапфір
До ранку погляд мій плекає.