В колисці плескалось німе дитя,
Під спів сумних перлин зіркових.
У снах бурштинних вічного буття
Дитя пливло на хвилях кольорових.
У задзеркаленні блакитних глиб
Волосся мавок колихалось
І дівчини з тілами риб
Маляті лоскотно всміхались.
На південь-к сонцю дивних мрій
Тяглася паростком душа дитяча,
На перекір заслонам буревій
Метелик світла вказував на вдачу.
Плекались сни в фарбових казках
Під подих дум безкраїх рік
І спить в колисці в золотавих масках
Дитя-душа недоторкана, алий бриг.