(9,10,11,12)
Весняний сніг, занизько хмари,
І сонце проглядає крізь їх біг...
Так дивно. Березень іде, лунає
Вже в подиху, а біло-біло навкруги.
Північний вітер не суворий,
Але господарює у цей час,
Весну ховає, притиска додолу,
Та чутно, чутно як заграв її романс.
Тихенько, але співу звуки
Доходять м`яко до чутливих вух;
Передчуття тепла у світла рухах,
В деревах, птахах жевріє весняний дух!
07.03.10