Жити на межі історій, на перетині віків…
Хтось вважає пощастило, хтось гадає навпаки.
Учорашні комсомолки і сини більшовиків,
Жовтенята, піонери і борці за партквитки.
Переплутані в науках історичних – “до” й “потому”,
У промовах риторичних “Голохвастових” з верхів,
Хтось, забувши Батьківщину, стрімголов тікав із дому,
Хтось, про хрещення згадавши, став боятися гріхів.
Голосні аплодисменти пізніх реабілітацій
Чи повернуть дисидентам марно втрачені роки?
І летить по Україні дзвін новітніх агітацій…
І сучасники гадають: “Пощастило? Навпаки?”