Якби планети говорили...

Таисия Цыбульская
Сонце м"яко усміхалось,
Із сімейством привіталось,
В старшого,Юпітера,
Позолотило скіпетра,
У Сатурна кІльця гарні,
Вчора був у перукарні,
Невгамовний он Нептун
Запустив в Уран гарпун.
Марс лиш усміхається:
-Хай собі пограються.
Он красунечка Венера
Потягнулась як пантера,
Так вже запишалася,
Що й не привіталася.
А Меркурій,хоч малий,
Та характером твердий,
Він Плутону-другу
Не залишить тугу.
Он і лагідна Земля
Усміхається здаля,
Вона завжди рада всім,
Навіть людям-добрий дім.
Венера дзеркало відклала
І сЕстру-Землю запитала:
-Не хочу я тебе ганьбить,
Та як ти можеш тих любить,
Хто знищує красу в краю,
Злом платить за любов твою?
Марс,насупившись,сказав:
-Я б давно повиганяв!
Мовила на те Земля:
-Та вони ж іще маля,
Ось коли повиростають,
Помилки повиправляють.
Марс на те:-Повиправляють,
Якщо все не повбивають!