Покохала, н жно покохала

Татьяна Силаева
Покохала, ніжно  покохала

Покохала сильно, як життя!

Берегами річкою гуляла...

Долю віддала  на забуття...



Над льодами  вільної надії

Я тебе серед зими знайшла

Подих увірвався  в мої мрії

І душа від щастя  ожила!



Ожила безсмертям серед лісу

І полинула в  весняний дім

Засвітилась краще  сонця блиску

Побажала щастя  геть усім!



Милий, мій коханий, щиро любий,

Мій єдиний –  мрія всіх ночей!

Долю частувати  медом буду :)

Що дарунок  нам зробила цей!!!