Покинута жинка
Людмила Жовна
Покинута жінка,мов ваза розбита,
Осколки якої повік не стулити.
Осколки кохання і колять,і ранять,
Наповнюють душу великим стражданням.
Похмілля кохання - річ дуже страшна,
Та засіб один - кохання знов випить вина.
© Copyright:
Людмила Жовна
, 2010
Свидетельство о публикации №110033105410