***

Татьяна Жилкина
Так ясно світить місяць на поля,
Й хатинки зачаїлися в тумані.
А я плекаю мрію немовля,
Хоч знаю мрії в світі є обманом.
Не зірветься жорстокий буревій,
І не засипле снігом, чи то градом.
Мою любов: плекання моїх мрій,
Що сиплються із неба зорепадом.