Сусідка жалілась: „От Нілці пощастило!
Такий хазяйновитий чоловік!
Корови, коні... Хату перекрили
Новою черепицею. Привіз
Новеньку сукню й черевички з міста,
За сина медальйон подарував,
Та ще й пухову хустку і намисто –
Мов королева вбрана. Де вже нам?
А мій , пропащий, знай горілку глушить.
Нещастя п’яне! З дому все одніс...
Приліз учора зовсім нетямущий
Та все кричав: „Я справжній комуніст!”
А зранку десь на сходку почалапав.
Все мітингує, горечко моє...
Мабуть ізнов в якусь халепу втрапив.
Казав: „Щаслива днина настає!”
Щаслива днина... Тин перекосився...
Хатина геть облуплена з боків...
Хіба про це я мріяла з дитинства?
Усе життя, ледащо, загубив...”
Мова йде про 30 роки... Не тільки худоба, але й хата перекрита черепицею ставала приводом до розкуркулення. Початок теми тут: http://stihi.ru/2010/04/10/4835 Продовження буде...