Прошу Тебе, о Господи, прости!
Що раз пішов війною брат на брата.
Чи Край батьківський в тому винуватий
Не захистивший діток від гріха?..
Прости нас, Вседержителю, прости!
За те, що вкрили рідний край хрести
І там лежать безвинно винуваті.
За те, що землю напрочуд багату
Поїли кров'ю ми своїх братів.
Прости і дай нам сили зрозуміти,
Що всі ми разом, України діти,
Що Батьківщина в нас всього одна
Й Тобою нам усім вона дана.
Прости за все нас, Господи, прости!
За вчасно не наведені мости,
За небажання слухати і чути,
Що людське так знецінилось життя.
Прости і розум дай самим прощати
І волю нам даруй для каяття,
Спаси нас від розколу і розбрату
Відсунь непримиренності межу,
Навчи нас, Боже, як свою сприймати
Біду чужу...
Без того, як же нам Добро пізнати?
А наші Душі мертві без Добра.
Прошу Тебе, о Господи, прости!
Прошу Тебя, о Господи, прости!
Что раз пошел войною брат на брата,
Но разве Край отцовский виноват был,
Детей не отвративши от греха?..
Прости, Всемилостивый, нас. Прости!
Укрыли край могильные кресты -
Пристанище безвинно виноватых.
За то, что землю сказочно богату
Поили кровью братьев мы своих.
Прости, дай силы каждому понять,
Что все мы вместе Украины дети,
Что Родина у нас одна на свете
Тобой всем нам завещана она.
Прости за всё нас, Господи, прости!
Что к сроку не наведены мосты,
За нежеланье слушать и услышать
За жизни обесцененность, Всевышний,
Прости! И дай ума самим прощать.
Нам волю для раскаянья даруя,
Спаси нас от раскола и раздора,
Спаси от отчуждения позора
И научи нас, Боже, принимать
Как личную беду беду чужую...
Без этого, как нам Добро познать?
Мертвы, ведь, наши души без Добра.
Прошу Тебя, о Господи, прости!