Капли дождя...

Князь Левъниколаевич Мышкин
Капли дождя
Упали на щёки
Словно
Брызнули слёзы
Из глаз
И, увы,
Стало ясно –
У жизни
Законы жестоки.
Она бьёт
Чем попало,
Калеча
Безжалостно
Нас!
Под разбитым
Стеклом,
Что считалось
Очками
Когда-то,
Безумные искры
Погасли
Звездой
На заре –
Без суда
Осуждён,
Как во вся и во всём
Виноватый,
На простуду
И насморк
В тягуче-сыром
Ноябре!
В последнем
Трамвае
У самого
Края
На полпути
К раю
Не стало вдруг
Мест.
Ползу
По путям
И в отчаяньи
Шпалы
Зубами
Хватаю,
А жизнь
Хохочет
И шлёт мне
Проклятия
Вслед!
16 ноября 2006