Без Тебе я і в натовпі самотня,
Без Тебе я і в радості сумна,
Без Тебе зітліваю, наче попіл…
З Тобою ж сама темна ніч – ясна!
Без Тебе я, як інструмент без майстра,
Без Тебе я, як квіти без води…
Ніхто не вміє так душі торкатись,
Щоб забриніла пісня… Лише Ти!
О, Боже Вічний, Ти створив цю душу,
І вклав у груди дивний дар життя!
І лише Ти радіти її змусиш,
Як мати бавить власне немовля!
26 квітня 2010 р. м. Вишгород