Ні я все та ж, лише змінилась зовні.
На скроні ліг найперший білий сніг,
І очі як колись, від щастя повні,
В них не помітиш пройдених доріг.
Ні я все та, лиш зморшки прикрашають,
Мое чоло, уста, та згини рук.
Та хто ж сказав що в 40 не кохають?
Й не тужать вечорами від розлук?
Ні я все та, нічого не змінилось,
Нехай змарніло тіло і лице.
Ми розійшлись. і в світі погубились.
і довго пам"ятатитмем про це.
Ні я все та, хоч молодість минула,
Ті самі рухи, погляд із - під вій,
Душа у грудях знову стрепенулась,
Коли відчула що ти знову мій...