буває відчуваєш себе білою
зеленою чи червоною
чорною можеш бути або зовсім прозорою
не зважай на це
розумієш – є щось важливі'ше
можеш бути гучною як весняна гроза
буває – тихо принишкнеш мов слоненя спляче
та це дріб’язки
бо ж чуєш – є щось важливіше
іноді висловлюєшся чітко і коротко
(як викладач з моделювання геофізичних параметрів)
часом – годинами кружляєш навколо слова
жодного разу його не впіймавши в долоні
(точнісінько як наш президент колишній)
та думки тебе знову і знов повертають туди
де чекає на тебе щось важливіше
іноді сонце
всміхаючись ясно
мов руки коханого
пестить тіло твоє
часом – випалює очі
оксамит шкіри повільно виварюючи
та навіть коли пурпурові хмари
променів сяйво беруть під варту
ти знаєш – минеться
пусте
бо є щось важливіше
ті речі
що відають рух –
поглядом своїм
наміром
думкою
зрушити зможеш напевне
та десь в глибині –
німе непорушне незриме
істинне
те перед чим
колір зникає і звуки стихають
навколішки падають слова
те чому
сонце щоночі вклоняється
цього'
невимовного
спробуй торкнутись
серед невпинного руху
спинившись