ІП
рахую скурені тобою цигарки
ховаю спогади з майбутнього у осінь
стискаю час до відстані руки
ти забагато палиш аж болить
моє мовчання вересень розносить
і безпорадно зливами сльозить
провини тінь у кутиках очей
довіра недопАлком гасне втрачена
ще одна осінь через серце протече
...я не сказала?
я тобі пробачила
ВР
вже збився з ліку - скільки відпалив
шукаю в осені ті спогади з майбутнього
і час затиснутий тобою відболів
не кину вже не зможу і - амінь
твоє мовчання журавлів трикутником
у зливах сліз відносить неба синь
я не святий – і тінь моїх провин
ще поруч йде як в кадрах телебачення
де з твоїх вуст у випуску новин
почую раптом :
«я тобі пробачила»