Стихи.ру

Свято квiтiв

Наймилiша таемниця
Заховалась пiд вiкном:
Моя клумба,-моя радiсть
Шурхотить дрiбним листом.

П`янко пахнуть на нiй квiти,
I радiють щиро дiти.
Як же клумбi не радiти,
Всюди квiти, квiти-дiти.

Клумба швидко розквiтае,
Любих дiток забавляе,
Нiби з ними розмовляе,-
Бути в злагодi навчае.

Айстри бiлi та рожевi,
Любо глянути на них.
Заспiваеш враз душею,
Серцем, квiтом чарiвним.

Чорнобривцi кароокi,
I"х  не можна не любить.
Стрункi, гордi та високi
Зачарують не на мить.

А красуня "наречена" -
Незвичайна, нiби вчена.
Бiлолиста i розкiшна,
Всiм привiтна, мила, нiжна.

Безлiч квiтiв, всi чудовi,
Всi дарують нам красу.
Безлiч радостi, любовi
Я до серця донесу.

Донесу кожнiй дитинi
Кожний день, сьогоднi, нинi:
Лиш краса врятуе свiт
Вiд нещастя, горя, бiд.


Рецензии
Разделы: авторы / произведения / рецензии / поиск / вход для авторов / регистрация / о сервере     Ресурсы: Стихи.ру / Проза.ру