Евген ПЛУЖНИК (26.12.1898-2.02.1936)
Переводы сделаны по изд.: Євген Плужник. Поезії. — К.: «Рад. письменник», 1988. — 415 с. (Б-ка поета)
с. 126
***
Уночі його вели на розстріл.
Хтось тримав ліхтар, мов смолоскип.
На неголенім обличчі гості
Волоски…
Віддалік, немов цілком байдуже,
Офіцер димок цигарки плів.
Тільки неба хмарний, темний кужіль
Чув нудне і коротеньке — плі!
Відбулось. Мета моя далека,
Я такої смерті не боюсь! —
Зійде кров, немов всесвітня Мекка,
Для твоїх майбутніх синіх блуз!
[ПЕРЕВОД] (Опубликован в харьковской газете «Слобідський край», № 25 (20326) от 7 февраля 2004)
За полночь его вели вдоль тына:
топот ног и отблески огня…
На щеке трёхдневная щетина —
как стерня…
Сколько звёзд рассыпано в эфире!
Сколько слов разбросано в пыли…
Только неба выморочный вырей
услыхал коротенькое: пли!
Вот и всё! Мечта моя и мука,
я такой кончины не боюсь:
кровь моя — условье и порука
торжества грядущих синих блуз!
Июль 2003 г., Харьков © В. Яськов