Богдан-Ігор АНТОНИЧ (5.10.1909-6.07.1937)
Переводы сделаны по изд.: Богдан-Ігор Антонич. Поезії. — К.: «Рад. письменник», 1989. — 454 с. (Б-ка поета)
с. 179
ЧЕРВОНА КИТАЙКА
Горять, як ватра, забобони
віків минулих — снів іскристих.
В китайці заходу червоній
моєї молодості місто.
Лопочуть зорі на тополях,
і люди хрестяться з тривоги,
коли ножами місяць колють
хасиди в чорних синагогах.
Моє містечко таємниче
в хлоп’ячих споминів заслоні!
І знов минула юність кличе,
як давні кличуть забобони.
[перевод]
КРАСНАЯ КИТАЙКА
Как угли, тлеют суеверья
веков минувших — снов крылатых.
Одеты голые деревья
китайкой красною заката.
Трепещут травы в чистом поле
и люди крестятся в тревоге,
когда ножами месяц колют
хасиды в чёрной синагоге.
Мой город точно околдован,
томится за закрытой дверью.
Во мне очнулась юность снова —
и оживают суеверья.
14 марта 2004 © В. Яськов, Харьков