Евген Маланюк. Без посвящения. 2

Владимир Яськов
Евген МАЛАНЮК (2.02.1897-16.02.1968)
Переводы сделаны по изданию: Євген Маланюк. Поезії.— К.: Український письменник, 1992. — 318 с. (Б-ка поета)

с. 274
БЕЗ  ПРИСВЯТИ. 2
Ні зела, ні потічка, ні леготу,
Ні шматка родючої блакиті.
Тільки зуби, скришені від скреготу,
Тільки скелі, зубом часу риті.

Ні, хай буду чорним ротом чорної,
Виклятої, але — Батьківщини.
Хай неораної, але завжди орної,
Хай в вінку кривавої тернини!
   16.XI.1965
   Над віршами Мандельштама

[ПЕРЕВОД]
БЕЗ  ПОСВЯЩЕНИЯ. 2
Только зубы, скрошенные в скрежете,
да веками сточенные горы.
И уже почти не вспомнить, где же те
небеса, луга, ручьи, просторы…

Пусть я буду — ртом, забитым глиною,
лишь бы проклинать и славить снова
пусть не любящую, но любимую,
Родину мою в венке терновом.
           Над стихами Мандельштама
   29.12.2003 © В. Яськов, Харьков