Серце тужить тихо-тихо -
Все чекає свого птаха,
Бо забути його крила
Неможливо.
Неможливо ...
Скрипка грає так зрадливо!
Та невтішно розважає,
Бо із нею голос любий
Не зрівняти.
Не зрівнятись ...
І до неба не піднятись
Та на крилах не підняти
Того серця, що чекає
Свого птаха.
Свого птаха ...