Гуде кав ярня, в щент прокурена

Роман Коломиец
Гуде кав'ярня, в щент прокурена,
Кирпатий місяць підморгнув...
Ти утікаєш, геть занурена
У почуття, що не збагнув.


Так розминулись необачливо
В стежках ранкової роси.
І ти чекала не пробачення,
І я його не попросив.
 

Рука сліпого майстра клятого
Затерла на стіні слова,          
І гасла лампа перелякано,
Щоб не зурочили бува.


Осінь 2004