Заглянув смерк в розтріпане вікно,
Покликав вечір тихо в Задзеркалля...
Ступлю туди, неначе у провалля -
В примарний світ старенького трюмо.
Допише ніч у зошит непотрібний
Незваний вірш під сонний шум дощів.
Сторінка біла - привид жалюгідний,
Мов тінь слабка пропащої душі.
...Покликав вечір тихо в Задзеркалля,
Луна озвалась в лабіринті снів,
І полетіла думка у провалля
Мереживом заплутаних рядків...