Навеяно произведением М. Цветаевой "Вчера ещё в глаза глядел"
Як хочу я злетіти до небес…
Покинути земне хоча б на днину…
Любов – то крила? Ні... Любов – то хрест.
Коханий мій, у чім моя провина?!
За ранком день…за сутінками ніч…
І не зігрітись, як у серці зимно.
Знесилено питаю: “В чому річ?”
Коханий мій, у чім моя провина?!
Холодний морок поміж нас стає.
У нім моя любов ось-ось загине,
Їй незбагнене жити не дає –
Коханий мій, у чім моя провина?!
Ти знов говориш: “Це в останній раз…”
Ти віриш, що тебе я не покину.
Кричить душа у відчаї образ.
Коханий мій, у чім моя провина?!
Валерия Леденёва перевела этот стиш на русский http://www.stihi.ru/2010/09/25/903 Спасибо, Лера)