місто-з якого б слова його почати.
спить і скрегоче мляво щось про сієсту.
місто мурижить очі, луна бачата.
віво, аданте моссо, віваче, престо.
я одягаю сукню - сховати тейл.
очі - підводжу чорним зрадливі тіні.
стегна-коліна-стопи - живий коктейль
але чомусь мун рівер дає манчіні.
це не в рушник волосся, це важче - чесно,
наче бруківка лиже підбори - спека,
віва - і щось там далі до "вмерти"- престо?
місто. я підбираю до тебе трека.
я дозволяю собі алкоголь і сором,
усмішку і розмови про недоречне.
грає тапер всім тілом чи босанову
чи збиту кралю, що сперлась йому на плечі.
він піднімає очі і просить руку -
сіль для текіли злизує і сміється
не язиком, не мовою - тільки рухом
я продаю себе-раптом хоч щось заб’ється.
місто знімає втому у фільмомитях,
люди ховають маски під щільним гримом.
ніч і задуха. мелодія мертвих квітів.
місто, я підбираю до тебе риму.
