Індустріальна картина сучасного міста,
Виросло покоління дітей, яким після дощу –
«Пахне мокрим асфальтом», сумно, що не травою,
Не мокрим листям та свіжим повітрям….
Я мрію – засинати у тиші і темряві,
Банальна мрія дівчинки із «Big City»
А хтось, пам’ятає, як пахне домашнім хлібом?
Скошеною травою, м’ятою та просто повітрям?
Напевно втомлене серце, хочу у гори,
Звільнитись від сукні з бетонного крою,
Просто летіти у небо, а в ночі, рахувати зорі,
Йти Чумацьким шляхом у пошуках долі.
15/06/2010