Не плачте, мамо, чуете не треба!
Хіба ще сльози залишилися в очах ?!
Ми пів століття живемо під мирним небом
І маємо блакитно - жовтий стяг.
Як гірко, що Ви, мамо в день святковий
Убрались в чорну хустку, але ж Ви
В цей самий день залишились вдовою,
Свята і сльози завжди поруч у війни !
Війна свій слід кровавий залишила,
Вплела назавжди в коси сивину
И більш пів віку батькова могила
Де невідомо, все чекає на вдову....
Не плачте, мамо, чуете, не треба !