Волошка

Мария Баранчук
В моїй душі живе зневіра,
У світлі дні та яскраві ночі
Там де по пустці ходить вітер,
Так важко народитись диву.

Там де живуть лише собою,
Жаліючи свої нещастя,
Не буде відкликатись радість,
Їй з самотою не кохатись.

Де взяти ту цілющу силу,
Заполонити душу світлом
І щоб зневіра разом з вітром,
Покинули самотній подих.
Щоб в пустці зацвіла волошка,
Нехай маленька але щира!
01/07/2010