Проiсхожденiе слов Инь-Ян. Объясненiе по-вчьоному

   
Однажди в українському селі жилі собі сосєді Іна Іванівна і Анатолій Дормидонтович. Тільки Іну Іванівну усі колгоспнікі привикли звати Іна, а Анатолія Дормидонтовича для краткості звали Толян. Бо ті колгоспнікі були дуже ліниві і багато розговарівать не любили.
І дуже їм повезло, цим Інє і Толяну, шо предсідатель колгоспу виділив їм участки прямо один біля другого. І так вони дружно жилі, оті Іна і Толян, шо не змогли не закохатися друг у дружку. Та й участкі же ж поряд. І вирішили вони побратися. Поженіться то єсть. І поженілісь, і так дружно живуть, шо нєвозможно їх представіть отдєльно. Та й участкі же ж з”єдналі. І сталі їх усі ті ліниві колгоспнікі для краткості звати Ін-Толян. А китайці, шо работалі у колгоспі, - бо мєстныє сільскі люди работать у колгоспі тоже не любили - підслухали і сталі їх називати Інь-Ян.
І всі тепер сталі називати объедiньоное женськоє і мужськоє начало Інь та Ян.