Что вы чувствуете, когда от вас уходит тот, кто был вам дорог? Боль? Пустоту? Разочарование? Непонимание? Вы мысленно задаете себе вопрос: « Почему так произошло?» И мысленно отвечаете: « На все воля Божья…» Но непонимание все равно не проходит. И остается не заполненной пустота. И вроде все, как всегда, только из мозаики судьбы выпадает один фрагмент, который раньше был частичкой вашей жизни. И чем больше вам лет, тем больше не хватает фрагментов. Боль, расставания, потери… Они сопровождают человека всю жизнь. Гибнет ваш питомец, которого вы считали членом семьи, уходят друзья, умирают родные. И каждая такая потеря разрушает целостность, гармонию и красоту вашей жизни. Иногда, на мозаичном полотне остается лишь маленький, красочный островок, а все остальное пространство зияет черными, глубокими дырами. И, кажется, нигде в мире нет того, кто бы помог восстановить испорченный узор. Но вспомните: « На все воля Божья…» Вы только сумейте распознать того, кого Всевышний пошлет вам в помощь.
Мозаїка долі
Що ви відчуваєте, коли від вас йде той, хто був вам дорогий?
Біль? Порожнечу? Розчарування? Нерозуміння?
Ви подумки ставите собі питання: «Чому так сталося?» І подумки відповідаєте: «На все воля Божа ...»
Але нерозуміння все одно не проходить. І залишається не заповнена порожнеча.
І начебто все, як завжди, тільки з мозаїки долі випадає один фрагмент, який раніше був частинкою вашого життя.
І чим більше вам років, тим більше не вистачає фрагментів.
Біль, розставання, втрати ... Вони супроводжують людину все життя. Гине ваш вихованець, якого ви вважали членом сім'ї, ідуть друзі, вмирають рідні.
І кожна така втрата руйнує цілісність, гармонію і красу вашого життя.
Іноді, на мозаїчному полотні залишається лише маленький, барвистий острівець, а весь інший простір зяє чорними, глибокими дірками. І, здається, ніде в світі немає того, хто б допоміг відновити зіпсований візерунок.
Але згадайте: «На все воля Божа ...» Ви тільки зумійте розпізнати того, кого Всевишній пошле вам на допомогу.