Рахую кадри наших зустріч,
Сумую, ніби назавжди…
Потік емоцій власноруч
Направив з мозку до душі.
Рахую плями крові в ванній –
Не встиг на нинішній забіг.
І в супереч яскравій гамі,
Червоний колір ніби зник.
Я катував свій мозок сам.
Розлив кон`як на білу скатерть…
Ти зрозумій! – я сумував…
А ти шукала в цьому жарти.
Звернувши пальці рук і ніг,
В якійсь невитриманій позі,
Хотів побігти…та не зміг,
Залишившись лежать в наркозі.
Хотів отримать девідент
За свій скупий, нехитрий внесок,
Але я знов втратив момент,
І за душой нема ні песо…
Я знаю: ти також чекаєш.
І я прийду, як побажаєш!
Як теплим вітром погукаєш!
То я прийду, якщо бажаєш....
Якщо забудемо образи,
Щоб жити кожним новим днем!
Щоб не лічити злого часу.
Тоді забудеться все зле!
По лоджії весь день крокую…
Відчуй кохана, я сумую!
20.04.2008