позлiтка

Василь Роман 2
багатообразність образ
замулить очі
в позолоту
нема питання нині
«хто ти?»
а завтра відповідь одраз
прийде німа
прийде незрима
так як найкраща в світі рима
зросте
у степ
під вітром стриму
під сонцем змученим до нас
благаючим дощу
зеленим
колінно_винно_приклоненним
рабів
рабинь
ґаздинь і ґазд
в молитві небу
сонцю
літу
злітатиме
із душ позлітка
від щирості
від помислів:
коли є суть -
не треба слів