Як тікала до тебе!.. — Земля йшла з-під ніг
В очманілім танку снігопаду, —
Прямо з побуту, що до огиди набрид,
У ту мрію свого ельдорадо...
І підозр відганяла настирливий рій,
Що недовго омані тривати...
Захопилася я, у привабливій грі
Все минуле зумівши зім'яти.
Батогом недовіри розбивши серця,
Переможцем ішла по осколках...
Хоч кидали мені навздогін без кінця: —
Бачить Бог, — не завити би вовком...
Та навіщо даремно тріпати язик
Про майбутнє з таким смакуванням? —
Передбачити, мабуть, їх розум не встиг,
Що я перша позбудусь кохання...
26.07.2010
*shedevra*
Моя версия на русском...http://www.stihi.ru/2010/07/24/5226