Ранок

Йескела Вонави
             Ранок

Мої друзі тихо сплять,
Притулившись міцно.
А я п’ю зелений чай,
Та дощами квітну.

Ранок полум’ям м’яким
Зігріває душу.
І я знов, як білий дим
Посміхатись мушу.

                2 Листопада 2007 р.

           *   *   *