Мене зірвали. Просто для розваги.
Поставили у воду. Не смачна.
Я без землі втрачаю рівновагу,
Хоча для когось я ще запашна.
І пестять тут мене, й оберігають.
Радіють, підливаючи води.
А я вже корінця не відчуваю.
В агонії повільної біди.
Я засинаю з сонцем у долоні,
З примхливим вітром у згасаючій душі.
Я погляд поверну до підвіконня.
Моє життя лежить на тій межі.
1991
Перевод на русский:http://www.stihi.ru/2010/09/29/5167